Межі за межами

Хочу отримати земельну ділянку під ОСГ за межами міста. В Держгеокадастрі вимагають письмове погодження від міської ради. В міській раді дали відмову, мотивуючи тим, в генеральному плані міста, який тільки розробляється, на даній території передбачено житлову садибну забудову, садового товариства. Виникає питання: Чи потрібне погодження в місцевій раді і чи вправі міська рада відмовити мені в погодженні виділенні земельної ділянки, коли ще не затверджений генеральний план міста і згідно закону за межами населеного пункту заборонена житлова садибна забудова?

Землі за межами міста (за рідким виключенням) відносяться до державної власності. Тому, в силу вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) розпоряджається ними «Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи», тобто Держгеокадастр України та його головні управління в областях.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (ст.118 ЗКУ) не передбачає необхідності погодження питань надання земельних ділянок із державної власності у приватну з органами місцевого самоврядування (радами).

Не передбачає такого погодження і стаття 186¹ ЗКУ, яка визначає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

То звідки ж з'являються вимоги про додаткове погодження відведення землі з місцевими радами? Ці вимоги ґрунтуються на рішенні колегії Держземагенства України "Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" від 14.10.14 р. №2/1. Цим рішенням зокрема передбачено:

«Начальникам головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15 жовтня 2014 року, забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою:

2.1. Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування. До запиту додавати копії клопотань та графічних матеріалів до них.

2.2. У запиті, наведеному в пункті 2.1 цього рішення:

зазначати прохання до відповідного органу місцевого самоврядування протягом десяти календарних днів з дня отримання запиту письмово висловити позицію із зазначеного питання;

інформувати орган місцевого самоврядування, що відсутність протягом зазначеного строку мотивованих заперечень є мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.

2.3. У разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

2.4. У разі якщо у десятиденний строк відповідний орган місцевого самоврядування письмово або за замовчанням погодив (не надав мотивованих заперечень) надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або надав заперечення, які суперечать вимогам чинного законодавства, забезпечувати у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин».

Зазначене рішення колегії є таким, що суперечить чинному законодавству та не підлягає обов'язковому застосуванню. Докладніше про це читайте в статті Держземагенство пропонує порушувати закон.

Отже, погодження з міськрадою в ситуації, що розглядається, не потрібне. Тим більше, що йдеться про територію, на яку відсутня містобудівна документація (генплан тільки в проекті).

Що ж стосується заборони житлового (в тому числі садибного) будівництва, то вона дійсно існує (ст.38 ЗКУ). Але даного випадку жодним чином не стосується, оскільки земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства відносяться не до земель житлової та громадської забудови, а до земель сільськогосподарського використання (ст.22 ЗКУ).