обираємо варіант
що змінилося після Закону №1533-VIII
наскільки реальною є кримінальна відповідальність за рейдерство
добросусідство або сервітут
В зв'язку з прийняттям змін до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли" від 20.09.2016 р. № 1533-VIII.Прошу роз'яснити хто розпоряджається та надає в оренду нерозподілені (невитребувані)земельні ділянки, які раніше надавала райдержадміністрація в порядку, визначеною ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". І куди звертатись особі, яка орендувала нерозподілені (невитребувані)земельні ділянки для продовження договорів оренди
1. Вкотре потрібно підкреслити різницю між земельною часткою (паєм) та земельною ділянкою. Якщо існує сформована земельна ділянка (формальна ознака - наявність кадастрового номеру), надання її в оренду регулюється переважно Законом України "Про оренду землю". Якщо ж ми говоримо про земельний пай, то положення щодо його оренди зафіксовані в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон про паї).
2. Вкотре згадаємо про проблеми Закону про паї. Мало того, що він запізнився мінімум на три роки (прийнятий вже після проходження активної фази паювання), але й його норми залишають бажати кращого. Зокрема це стосується і статті 13 закону. Говорячи про оренду нерозподілених (невитребуваниХ) земельних ділянок, законодавцеь не навів відповідних визначень, що породжує купу запитань:
3. Вкотре підкреслимо, що в самому понятті "оренда паю" закладена проблема. Насправді при такій оренді орендар обробляє земельну ділянку, а не пай (який є лише майновим правом), але ділянку, не сформовану як об'єкт права.
4. Вкотре звернемо увагу на те, що "відповідні" (для оренди паїв) органи виконавчої влади та місцевого самоврядування Законом про паї не визначені. Раніше цілком працювала аналогія з землями державної та комунальної власності, якими згідно з нормами статті 122 Земельного кодексу України розпоряджалися сільські, селищні, міські ради в межах населених пунктів та райдержадміністрації - за межами. Але після змін в названій статті РДА втратили таке право (тепер землями сільськогосподарського призначення державної власності розпоряджаються Держгеокадастр та його територіальні органи). Але в статті 13 Закону про паї залишилася згадка РДА.
Все сказане вище мало на меті запевнити, що нормативне регулювання питання оренди земельних часток далеко від досконалості і допускає неоднозначні тлумачення. Тому і наведені нижче висновки будуть сприйняті не всіма (зокрема у місцевих чиновників часто зустрічається власний погляд на проблему). Втім, системний аналіз законодавства та правозастосовчої практики дозволяє стверджувати, що: