Нерозпайований сад

В нас за селом есть старый сад (обрабатывался во времена ссср)40 гектар. Во время розпаевки земель, для 6 работников колхоза поделили сад по 6 га. каждому и оформили кадастровые номера,а остаток сада около 3,5 га.кадастровый номер не присваивали , постоянно жители села коз пасут и ветви с деревьев на дрова пилят. В соответствии с земельным кодексом , хотим с братом оформить под ОСГ по 2га, в сельском совете говорят, что свободных земель нету, хотя по кадастровой карте четко видно что сад находится за межою насел.пункта. Подскажите пожалуйста, нам клопотання писать в РГА на имя головы района ,или в районный геокадастр. И какие могут быть "подводные камни".

Землі під садами, як і під іншими багаторічними насадженнями, відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення. А враховуючи, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, можна припустити, що вона відноситься до земель державної власності (перевірити це можна за першою частиною кадастрового номеру - КОАТУУ). Тому слід керуватися частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ), за якою "Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб". На практиці це означає, що звертатися потрібно до головного управління Держгеокадастру в області.

Втім, слід зробити кілька застережень.

По-перше, наведена норма ЗКУ скоро може піти в небуття - повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення планують передати місцевим радам (законопроекти №№1139, 1277, 2267 та ін.). В разі прийняття відповідного закону, звертатися (в даному випадку) доведеться до сільської ради, повноваження якої розширяться.

По-друге, слід звернути увагу на згадане паювання саду. Паюванню підлягали землі колективної власності - сільськогосподарські угіддя (до яких відносяться і багаторічні насадження). Виходячи з того, що частина саду була розпайована, можна припустити, що весь сад відносився до колективної власності і, відповідно, підлягав паюванню. Тому для даної ситуаці можливо кілька пояснень:

1. Частина саду (нерозпайована) не відносилася до колективної власності, а перебувала (і перебуває) в запасі (резерві). В цьому випадку розпоряджається землею ГУ Держгеокадастру.
2. Сад був розпайований весь. Але частина земельних ділянок не була виділена в натурі і відноситься до категорії невитребуваних паїв. В цьому випадку сторонні особи (не власники земельних часток) не зможуть отримати у власність такі земельні ділянки, допоки ці землі не перейдуть в комунальну власність (як відумерла спадщина чи безхазяйне майно).
3. Земля під садом відносилася до колективної власності, але, з незрозумілих причин, не була розпайована. В цьому випадку можна діяти, як і при першому варіанті, але слід роуміти, що існує ризик скасування рішень що надання земельних ділянок у власність (за позовом будь-кого з власників земельних паїв, які можуть вимагати "допаювання" саду).

Нарешті, згадаємо, що сад - це не тільки земельна ділянка з багаторічними насадженнями, але й майно. Очевидно, як майновий об'єкт сад перебував на балансі КСП і його вартість врахована при паюванні майна. Тому, отримуючи відповідну земельну ділянку у власність слід бути готовим до вимоги відшкодувати вартість відповідного майна власнику(ам) майнового(их) паю(їв).