тел.:067 465 73 98

Центр земельного права

Новини

Сервітуарій земельний податок не сплачує

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
 
ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ РЕСУРС "ЗІР"
 
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ
 
Питання:
 
Чи повинен СГ, який уклав з органом місцевого самоврядування (виконавчої влади) договір сервітуту (право користування чужою земельною ділянкою), сплачувати до бюджету плату за землю?
 
Відповідь:
 
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
 
Згідно зі ст. ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
 
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
 
Платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі - орендна плата) є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
 
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
 
Згідно зі ст. 127 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ), органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених ЗКУ.
 
Статтею 98 ЗКУ визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
 
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
 
Земельний сервітут дає лише право на обмежене користування.
 
Види права земельного сервітуту визначено ст. 99 ЗКУ.
 
Враховуючи зазначене, за земельну ділянку, щодо якої встановлено земельний сервітут, нараховувати та сплачувати до бюджету плату за землю (земельний податок та орендну плату) повинен власник такої земельної ділянки (постійний землекористувач) або її орендар (в залежності від того, дана земельна ділянка знаходиться у власності (постійному користуванні) чи передана в оренду за договором оренди землі).
 
Суб'єкт господарювання, що отримав право користування земельною ділянкою (земельний сервітут), не має підстав сплачувати земельний податок або орендну плату за земельну ділянку, щодо якої встановлено земельний сервітут.
Google+