Думка Мінагрополітики
Думка міністра фінансів
Чи треба платити кожному?
приказ Минагрополитики от 19.01.17 г. №6
Як відомо, земля в Україні все ще на стала повноцінним товаром. Причина цього у відомому положенні п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (ЗК України). У початковій редакції цього пункту було записано: «Встановити, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України – власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб». Та незадовго до закінчення дії цієї норми законодавець подовжив мораторій ще на два роки, а заразом вилучив із наведеного положення слово «міни». Звичайно, таке рішення обмежило можливості для відчуження певної категорії земель, але не виключило саму таку можливість. А зацікавленість пошуку легітимних варіантів такого відчуження значно зросла. По-перше, за рахунок тих, хто відкладав купівлю (продаж) землі до 2005 р., сподіваючись на закінчення мораторію. По-друге, за рахунок зміни поступової масової свідомості, яке дедалі більше відходить від «колгоспного» ставлення до землі. По-третє, до включення сільськогосподарських земель у товарний обіг штовхає економічний поступ держави. Й нарешті, зміни в законодавстві, які відбулися (передусім, набрання чинності новим Цивільним кодексом України та які плануються (наприклад, законопроект № 2600-1 «Про ринок земель») теж підштовхують нинішніх та майбутніх землевласників до пошуку кращих варіантів розпорядження землею.
Чи можливо обійти мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель? Безперечно. Більше того, чинне законодавство навіть дозволяє виб-рати напрям такого обходу. Тож розглянемо можливі варіанти.
ПодробиціГод-полтора назад цена в $ 10 тыс. за сотку земли в киевском регионе считалась вовсе не высокой. Казалось, так будет всегда, однако свои коррективы внес мировой финансовый кризис. Рынок крупных земельных наделов погрузился в летаргический сон, и динамичный рост сегмента ленд-девелопмента прекратился. Возрождение торговли «большой землей» все же возможно: пути повышения ее привлекательности существуют – непростые, но, как отмечают практики, вполне реализуемые.
Автор: Наталья Кушнир
Все в ленд-девелопмент
Становление ленд-девелопмента в Украине, по оценкам экспертов, пришлось на 2005-2006 гг., а уже в конце 2007 – в начале 2008 г. развитие сегмента перешло в активную фазу. Однако сегодня ленд-девелоперы (а к ним себя причисляли все, кому удалось каким-либо способом завладеть крупным участком) оказались в крайне сложной ситуации.
Скупщиков земельных массивов можно условно разделить на три категории: спекулянты, лжеспекулянты и профессионалы. Спекулянты умели определить правильный момент для продажи земли благодаря четкому пониманию процессов, происходящих на рынке. Хотя адвокат Виктор Кобылянский отмечает, что украинский вариант спекуляции оказался довольно специфическим. Объединение мелких участков в большие наделы и смена их целевого назначения производились не под проект конкретного заказчика, как во всем мире, а на перспективу, что такой заказчик найдется.
Лжеспекулянты – по сути, дилетанты, считавшие, что разбираются в данном бизнесе. «Такие инвесторы, получив в собственность землю, довольствовались мыслью, что она растет в цене. Они подсчитывали свою потенциальную прибыль от продажи, но конкретных действий по реализации не предпринимали, выжидая, когда участок будет стоить миллиард», – объясняет первый заместитель председателя правления «Партнер-банка» Андрей Онистрат.
Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) «правочин, котрий було вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін».
Чудово пам’ятаючи цю норму, пересічний юрист одразу спробує знайти згадку про необхідність нотаріального посвідчення конкретного договору в чинних законах. І, якщо йдеться про оренду землі, одразу звернеться до земельного законодавства.
Частина 6 ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) говорить, що «відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом». Таким законом є Закон України «Про оренду землі» (далі– Закон про оренду). Його ст. 14 містить досить просте положення, що «договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально». Отже питання вичерпано?
Подробиці
