що робити із занедбаною землею
якщо успадкували земельну ділянку, обтяжену орендою
Думка Мінагрополітики
Думка міністра фінансів
Пропонуємо вашій увазі фрагмент статті Віктора Кобилянського, опублікованої в №119 газети "Все про бухгалтерський облік" від 25.12.15 р. З повним текстом статті можна ознайомитися на сторінках газети, якій належать авторські права на твір.
Присвоєння та визначення кадастрового номера земельної ділянки
Кадастровий номер є унікальним ідентифікатором земельної ділянки і в цьому сенсі схожий на ідентифікаційний код юр- чи фізособи. Зрозуміло, що наявність таких ідентифікаторів спрощує облік земельних ділянок. Проте значення кадастрового номеру цим далеко не вичерпується. Про його призначення та використання – наша сьогоднішня консультація.
Для чого земельній ділянці кадастровий номер
Кадастровий номер земельної ділянки має обов’язково зазначатися в договорах про перехід права власності на земельні ділянки (п. «ж» ч. 2 ст. 132 ЗКУ), оренди землі (ст. 15 Закону про оренду землі), договорах про відчуження іншої нерухомості (ч. 2 ст. 377 ЦКУ). Щодо останніх, то цю інформацію законодавець відніс до істотних умов договору, тобто її відсутність означатиме, що договір вважатимуть неукладеним. Утім, з огляду на необхідність нотаріального посвідчення угод про відчуження ділянок чи іншої нерухомості відсутність кадастрового номеру просто унеможливить їх укладення. Тож на сьогодні наявність кадастрового номеру – обов’язкова умова для будь-яких операцій з нерухомістю.
Ще одне практичне значення кадастрового номеру, непомітне на перший погляд, – це захист прав на землю. Адже наявність кадастрового номеру свідчить, що земельна ділянка внесена в Державний земельний кадастр (зареєстрована як об’єкт права) з відповідними параметрами, а значить віддати комусь-іншому цю ділянку чи її частину не вдасться, оскільки технічно неможливо зареєструвати в кадастрі іншу ділянку, межі якої накладаються на вже існуючу.
Звідки ж беруться кадастрові номери? Хто і як їх присвоює? На жаль, єдиної відповіді на ці питання не існує, тож розглянемо можливі варіанти.
Ситуація перша: «стандартна» поява кадастрових номерів
Як жартують колеги-юристи, юриспруденція, на відміну від математики, - наука точна. Згадав про це через неправильне застосування юридичної термінології не тільки в побуті, а й на рівні законодавства. Прикладом може бути Закон України «Про оренду землі», в якому немає жодного слова про оренду землі! Насправді цей закон регулює оренду земельних ділянок. На відміну від землі земельна ділянка завжди конкретна. За визначенням з ч. 1 ст. 79 ЗКУ вона являється частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. І це має прямий стосунок до присвоєння кадастрового номеру.
За загальним правилом кадастровий номер присвоюється сформованій земельній ділянці. А формування ділянок здійснюють згідно з ч. 2 ст. 791 ЗКУ:
- у порядку відведення їх із земель державної та комунальної власності;
- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, щодо впорядкування території для містобудівних потреб або щодо приватизації земель державних і комунальних сільгосппідприємств, установ та організацій;
- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;
- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Найпоширенішим варіантом формування земельних ділянок є перший з наведеного переліку. Саме проект землеустрою (документація із землеустрою в більш загальному випадку) в паперовому та електронному вигляді (так званий електронний документ) разом із заявою подають для держреєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору (ч. 4 ст. 24 Закону про кадастр).
Указану держреєстрацію здійснюють при формуванні ділянки шляхом відкриття Поземельної книги на останню. При цьому ділянці присвоюють кадастровий номер. Фактично ці дві дії (відкриття поземельної книги та присвоєння кадастрового номеру) відбуваються одночасно, оскільки поземельна книга починається саме з кадастрового номеру.
Усю цю процедуру здійснює державний кадастровий реєстратор за місцем розташування земельної ділянки і, як правило, без участі заявника. Відповідну документацію подає на реєстрацію землевпорядна організація – розробник цієї документації.